Вікі Школярія
Register
Advertisement

Інформа́ція — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень:

  • Роз'яснення; Виклад фактів, подій; Витлумачення;
  • Представлення, поняття;
  • Ознайомлення, просвіта.

Визначення[]

Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу.

Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття:

  • Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;
  • Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

  • це відображення заміни дискретного значення енергетичного процесу в контурі керування пристрою керування іншим дискретним значенням, зокрема — тим самим (В. П. Камша).
  • розпізнаний кібернетичною системою сигнал або комплекс сигналів (образ), який зменшує кількість варіантів вибору нею чергової дії (команди);
  • відомості або повідомлення про щось (побутове);
  • роз'яснення, виклад;
  • оригінальність, новизна;
  • комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);
  • міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
  • позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);
  • заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);
  • передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);
  • міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
  • ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглом);
  • відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);
  • властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;
  • фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурах Всесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин);
  • результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (Цимбалюк Віталій Степанович)
  • універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
  • документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).[1]

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття «інформація». Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій — атрибутивної та функціональної.

Етимологія[]

Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «form» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»).

В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 р. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII ст.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але до цих пір у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і воно використовується головним чином на інтуїтивному рівні.

Властивості інформації[]

Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

Цінність інформації — визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).


Часові властивості[]

Часові властивості визначають здатність даних передавати динаміку зміни ситуації (динамічність). При цьому можна розглядати або час запізнення появи в даних відповідних ознак об'єктів, або розходження реальних ознак об'єкта і тих же ознак, що передаються даними. Відповідно можна виділити:

  • Актуальність — властивість даних, що характеризує поточну ситуацію;
  • Оперативність — властивість даних, яка полягає в тому, що час їхнього збору та переробки відповідає динаміці зміни ситуації;
  • Ідентичність — властивість даних відповідати стану об'єкта.

Властивість недоступності[]

При розгляді захищеності даних можна виділити технічні аспекти захисту даних від несанкціонованого доступу та соціально-психологічні аспекти класифікації даних за мірою їхньої конфіденційності та секретності (властивість конфіденційності)2.

Інші властивості інформації[]

Суспільна природа — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.

Мовна природа — інформація виражається за допомогою мови — знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови).

Невідривність від мови носія

Дискретність — одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту — поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.

Незалежність від творців

Старіння — головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно передавати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення.

Розсіювання — існування у багатьох джерелах.

Види інформації[]

Інформацію можна поділити на види за кількома ознаками:

За способом сприйняття[]

Для людини інформація поділяється на види залежно від типу рецепторів, що сприймають її.

  • Візуальна — сприймається органами зору. Ми бачимо все довкола.
  • Аудіальна — сприймається органами слуху. Ми чуємо звуки довкола нас.
  • Тактильна — сприймається тактильними рецепторами.
  • Нюхова — сприймається нюховими рецепторами. Ми відчуваємо аромати довкола.
  • Смакова — сприймається смаковими рецепторами. Ми відчуваємо смак.

За формою подання[]

За формою подання інформація поділяється на такі види:

  • Текстова — що передається у вигляді символів, призначених позначати лексеми мови;
  • Числова — у вигляді цифр і знаків, що позначають математичні дії;
  • Графічна — у вигляді зображень, подій, предметів, графіків;
  • Звукова — усна або у вигляді запису передачі лексем мови аудіальним шляхом.

За призначенням[]

  • Масова — містить тривіальні відомості і оперує набором понять, зрозумілим більшій частині соціуму
  • Спеціальна — містить специфічний набір понять, при використанні відбувається передача відомостей, які можуть бути не зрозумілі основній масі соціуму, але необхідні і зрозумілі в рамках вузької соціальної групи, де використовується дана інформація
  • Особиста — набір відомостей про яку-небудь особистість, що визначає соціальний стан і типи соціальних взаємодій всередині популяції.

Право на інформацію[]

Шаблон:Reflist

2. Пономаренко В. С., Журавльова І. В., Туманов В. В. Основи захисту інформації. Навчальний посібник. — Харків: Вид. ХДЕУ, 2003. — 176 с.

Див. також[]

  • Інформологія
  • Теорія інформації
  • Атрибутивна концепція інформації
  • Функціональна концепція інформації
  • Інформаційна ентропія
  • Обробка інформації
  • Інформаційний код
  • Наукометрія
  • Інформаційне сміття

Джерела[]

  • Великий тлумачний словник сучасної української мови
  • Камша В. П., Камша Л. С., Камша Ю. В. Про кібернетику другого етапу НТР // Складні системи і процеси. 2010. № 1 (17). С. 25-41.
  • Лидовский В. В. Теория информации: Учебное пособие. — М.: Компания Спутник+, 2004 ISBN 5-93406-661-7
  • Цимбалюк В. С. Інформаційне право (основи теорії і практики). — К.: «Освіта України», 2010
  • Партико З. В. Теорія масової інформації та комунікації. Львів: Афіша, 2008. 292 с.
  • Партыко З. В. Современная парадигма науки об информации - информологии // Научно-техническая информация. Сер. 2. 2009. N 11. С. 1-9.

Шаблон:Інформаційна ера

Advertisement